<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<!-- generator="wordpress/2.3.2" -->
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	>

<channel>
	<title>Туризм Украины</title>
	<link>http://goukraine.info</link>
	<description>Куда поехать отдыхать в Украине?</description>
	<pubDate>Wed, 04 Jun 2008 08:26:31 +0000</pubDate>
	<generator>http://wordpress.org/?v=2.3.2</generator>
	<language>en</language>
			<item>
		<title>Туристические агенства</title>
		<link>http://goukraine.info/2008/06/03/turistichni-agenstva/</link>
		<comments>http://goukraine.info/2008/06/03/turistichni-agenstva/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 03 Jun 2008 09:56:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Туристические агенства]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://goukraine.info/2008/06/03/turistichni-agenstva/</guid>
		<description><![CDATA[Турагенція  &#34;Соломія-Тур&#34; м.  Івано-Франківськ,&#160; Незалежності, 4, оф.  318 (3 пов.); &#160;тел.8(0342) 527-657.
 &#34;Оксіма-тур&#34; м.  Івано-Франківськ, вул. Новгородська, 39 оф. 8; тел. 8(0342) 71-42-16. 
Турагенство &#34;Навколо світу  ІФ&#34; м.  Івано-Франківськ, вул. Галицька, 64/97;&#160; тел. 8(0342)  75-40-49, 8(0342) 75-40-48. 
Турагенція &#34;Довіра ІФ&#34; м.  Івано-Франківськ, Бельведерська, 16/4;&#160;  філія: м. [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><em>Турагенція  &quot;Соломія-Тур&quot;</em><br /> м.  Івано-Франківськ,&nbsp; Незалежності, 4, оф.  318 (3 пов.);<br /> &nbsp;тел.8(0342) 527-657.</p>
<p> <em>&quot;Оксіма-тур&quot;</em><br /> м.  Івано-Франківськ, вул. Новгородська, 39 оф. 8;<br /> тел. 8(0342) 71-42-16. </p>
<p><em>Турагенство &quot;Навколо світу  ІФ&quot;</em><br /> м.  Івано-Франківськ, вул. Галицька, 64/97;&nbsp;<br /> тел. 8(0342)  75-40-49, 8(0342) 75-40-48. </p>
<p><em>Турагенція &quot;Довіра ІФ&quot;</em><br /> м.  Івано-Франківськ, Бельведерська, 16/4;<strong>&nbsp; </strong><br /> філія: м.  Коломия, вул. Мазепи,<strong> </strong>91;<br /> тел<strong>. </strong>8(0342)  777-562 2. 8(03433) 4-77-97. </p>
<p><em>ПП &quot;Євротур ІФ&quot;</em><br /> м.  Івано-Франківськ, Галицька, 4-А;&nbsp;<br /> тел. 8(03422)  2-26-96; 8(067) 34-35-330). </p>
<p><em>Туристичне агентство  &quot;Пошук&quot;</em><br /> м.  Івано-Франківськ, С.Стрільців, 28 (2 пов.);<br /> тел. 8(0342)  50-54-70. </p>
<p><em>&quot;Галичанка ІФ&quot;</em><br /> м.  Івано-Франківськ, Заклинських, 8;<br /> тел. 8(03422)  4-22-71, 8(0342) 77-72-92.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://goukraine.info/2008/06/03/turistichni-agenstva/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Місто Коломия</title>
		<link>http://goukraine.info/2008/06/03/misto-kolomiya/</link>
		<comments>http://goukraine.info/2008/06/03/misto-kolomiya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 03 Jun 2008 09:44:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Объекты туризма]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://goukraine.info/2008/06/03/misto-kolomiya/</guid>
		<description><![CDATA[Перша згадка про  Коломию находиться в Галицько-Волинському літопису під 1241 роком: не можеши  отдати ю сима, яко велиціи князи держать сію Коломию на роздаваніе оружникам,  хоча, на думку дослідників, є всі підстави вважати вік міста значно більшим. Коломия починалася як фортеця, що охороняла Попрутську оборонну лінію. На  думку археологів, фортеця існувала [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Перша згадка про  Коломию находиться в <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81" title="Галицько-Волинський літопис">Галицько-Волинському літопису</a> під <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1241" title="1241">1241</a> роком: не можеши  отдати ю сима, яко велиціи князи держать сію Коломию на роздаваніе оружникам,  хоча, на думку дослідників, є всі підстави вважати вік міста значно більшим.<br /> Коломия починалася як фортеця, що охороняла Попрутську оборонну лінію. На  думку археологів, фортеця існувала вже в середині <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/XII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F" title="XII століття">XII століття</a>, коли кордони Галицької держави  сягнули Нижнього <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%B9" title="Дунай">Дунаю</a>,  і діяв важливий сухопутний торговельний шлях &mdash; Берладська дорога, що вела з <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87" title="Галич">Галича</a> на Волощину й <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%B9" title="Дунай">Дунай</a>.  Тоді на берегах <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%82" title="Прут">Пруту</a> стояли 4 фортеці: у Коломиї, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%B2" title="Олешків">Олешкові</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BD" title="Снятин">Снятині</a> і <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96" title="Чернівці">Чернівцях</a>.<br /> Великі зміни відбулися в Коломиї останніми роками. У місті відновлено  гуманітарну <a href="http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BC%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F&amp;action=edit&amp;redlink=1" title="Гімназія (ще не написана)">гімназію</a>, а після 27-річної перерви в <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1990" title="1990">1990</a> р.було відновлено  професійний <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80" title="Театр">театр</a>.  Місту повернули Народний дім.<br /> У місті працюють Музей народного мистецтва Гуцульщини, <a href="http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B2_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%97&amp;action=edit&amp;redlink=1" title="Музей писанки в Коломиї (ще не написана)">музей писанки</a> що занесений  до <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D0%93%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0" title="Книга рекордів Гінесса">Книги рекордів Гінесса</a>, музей історії  Коломиї. </p>
<div align="center"><img src="http://goukraine.info/wp-content/kolomia.jpg" border="0" width="326" height="368" /></div>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://goukraine.info/2008/06/03/misto-kolomiya/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Говерла</title>
		<link>http://goukraine.info/2008/06/03/goverla/</link>
		<comments>http://goukraine.info/2008/06/03/goverla/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 03 Jun 2008 09:25:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Объекты туризма]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://goukraine.info/2008/06/03/goverla/</guid>
		<description><![CDATA[&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;Найвища вершина Українських Карпат, висота 2061 м. Знаходиться  у Верховинському районі на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей на масиві Чорногора. &#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;Має конусоподібну форму. На схилах &#8212; форми плейстоценового заледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини.  Складається з пісковиків і конгломератів. Вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди &#8212; кам&#39;яні осипи. Біля  підніжжя &#8212; один з [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Найвища вершина <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8" title="Українські Карпати">Українських Карпат</a>, висота 2061 м. Знаходиться  у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD" title="Верховинський район">Верховинському районі</a> на межі <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Івано-Франківська область">Івано-Франківської</a> та <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C" title="Закарпатська область">Закарпатської</a> областей на масиві <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0" title="Чорногора">Чорногора</a>.<br /> &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Має конусоподібну форму. На схилах &mdash; форми <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD" title="Плейстоцен">плейстоценового</a> <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%28%D0%B4%D0%BE%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5%29" title="Заледеніння (доісторичне)">заледеніння</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%B4&amp;action=edit&amp;redlink=1" title="Каменепад (ще не написана)">каменепади</a>. Бувають снігові лавини.  Складається з <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA" title="Пісковик">пісковиків</a> і <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82" title="Конгломерат">конгломератів</a>. Вкрита <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B8" title="Альпійські луки">альпійськими луками</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA" title="Чагарник">чагарниковими</a> пустищами, подекуди &mdash; кам&#39;яні осипи. Біля  підніжжя &mdash; один з витоків <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%82_%28%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%B0%29" title="Прут (ріка)">Пруту</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4" title="Водоспад">водоспад</a>. Знаходиться у межах охоронної зони <a href="http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA&amp;action=edit&amp;redlink=1" title="Карпатський заповідник (ще не написана)">Карпатського заповідника</a>.<br /> Популярний об&#39;єкт літнього та зимового <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC" title="Туризм">туризму</a>. Через популярність має високий рівень засміченості  привершинної ділянки.<br /> Основні маршрути на Говерлу включають сходження зі сторони т/б &laquo;Заросляк&raquo;  (через так звану Говерляну), зі сторони урочища Козмещик та по гребеню  Чорногірського хребта як зі сторони гори <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%81" title="Петрос">Петрос</a>, так і зі сторони гори Пожижевська. Взимку  альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1А.</p>
<div align="center"><img src="http://goukraine.info/wp-content/goverla.jpg" border="0" width="439" height="292" /></div>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://goukraine.info/2008/06/03/goverla/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Місто Івано-Франківськ.</title>
		<link>http://goukraine.info/2008/06/03/misto-ivano-frankivsk/</link>
		<comments>http://goukraine.info/2008/06/03/misto-ivano-frankivsk/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 03 Jun 2008 09:09:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Объекты туризма]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://goukraine.info/2008/06/03/misto-ivano-frankivsk/</guid>
		<description><![CDATA[ Місто утворилося на  місці двох сіл: Заболоття (1437 р.) і Княгинин (1449 р.). Дата заснування міста точно не визначена, проте достеменно відомо , що у 1662 році Станіслав  отримав магдебурзьке право. Ця дата і вважається офіційною датою заснування  міста. В 1654 році краківський воєвода і великий коронний гетьман Станислав Ревера Потоцький [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><strong></strong><strong><em> </em></strong>Місто утворилося на  місці двох сіл: <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D1%82%D1%8F" title="Заболоття">Заболоття</a> (1437 р.) і Княгинин (1449 р.).<br /> Дата заснування міста точно не визначена, проте достеменно відомо , що у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1662" title="1662">1662</a> році Станіслав  отримав магдебурзьке право. Ця дата і вважається офіційною датою заснування  міста.<br /> В <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1654" title="1654">1654</a> році краківський воєвода і великий коронний гетьман Станислав Ревера Потоцький  викупив землі, де лежить нинішнє місто, у заможної родини Жечковських з метою  спорудження тут фортеці для захисту від набігів кримських татар та як свій  опорний пункт на <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Галичина">галицькій землі</a>.<br /> Місто-фортеця було споруджене за короткий термін (5 місяців) за проектом  Франціско Корассіні з <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD" title="Авіньйон">Авіньйону</a> у формі шестикутника з додатковими бастеями,  редутами і фортом, що оточував власне замок Потоцьких.<br /> Місто відразу будувалося як могутня фортеця. Його територія була оточена  спочатку дерев&#39;яними, потім мурованими стінами, а ще земляним валом та широким  ровом. Мав Станіславів дві потужні в&#39;їздні брами: кам&#39;яні Галицька та  Тисменицька брами. Називались брами за своїм розташуванням, що зрозуміло: з  однієї вів шлях на <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87" title="Галич">Галич</a>,  з другої на <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%81%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F" title="Тисмениця">Тисменицю</a>.<br /> В&#39;їзди в Станіславів, юне, новостворене місто, прикрашали великі таблиці з  чорного мармуру, на яких красувалась вибита золотом назва поселення та герб  Потоцьких. Був ще один хід у місто - так звана вірменська (заболотівська)  фіртка, стежина з якої вела до міської торговиці. До брам та фіртки вели три  мости.<br /> Станиславів починався з Ринкової площі й ратуші, збережені у видозміненому  стані понині.<br /> Образ міста історично асоціювався з теорією В. Скамоцці &laquo;Ідеального міста&raquo;  (міста-зірки, міста-сонця) - гармонійного, компактного, доцільного і  невразливого до нових методів військових дій. Проектування і спорудження міста  велось за стандартами і нормами французької будівельної школи.  Графічно-метрологічний аналіз структури і &laquo;коду&raquo; міської структури і сьогодні  дає можливість вказати на її унікальність в Східній Європі. За оригінальність  архітектури місто інколи називають &laquo;малим <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2" title="Львів">Львовом&raquo;</a>.<br /> В засадах містоплануваня немає характерного для середньовічних міст  конфесійного &laquo;пресингу&raquo;. Архітектура міста характеризує образ рівноправної  громади, виражений в домінуванні ринково-ратушної площі, яку оточували  правильним колом храми різних конфесій і релігій, що відповідало духу вільного  міста. Костели, церкви, синагоги - католицькі, греко-католицькі, вірменські,  гебрейські - все це впродовж сотень років культивувало віротерпимість, а також  вироблення у жителів міста розуміння пріоритетності громадянських цінностей.  Мешканці міста складали постійний відсотковий паритет за національностями - <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96" title="Українці">українці</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%B8" title="Поляки">поляки</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D1%86%D1%96" title="Німці">німці</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B5%D1%97" title="Євреї">євреї</a>. </p>
<div align="center"><img src="file:///C%7C/Documents%20and%20Settings/root/Application%20Data/Macromedia/Dreamweaver%208/OfficeImageTemp/clip_image002.jpg" border="0" alt="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/b/b7/Frankivsk455.jpg" width="587" height="384" /><a href="http://goukraine.info/wp-content/city%20ivano-frank.jpg"><img src="http://goukraine.info/wp-content/thumb-city%20ivano-frank.jpg" border="0" width="180" height="117" /></a>ttp://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/b/b7/Frankivsk455.jpg</div>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://goukraine.info/2008/06/03/misto-ivano-frankivsk/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Івано-Франківська область</title>
		<link>http://goukraine.info/2008/06/03/ivano-frankivska-oblast/</link>
		<comments>http://goukraine.info/2008/06/03/ivano-frankivska-oblast/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 03 Jun 2008 08:46:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Ивано-Франковск]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://goukraine.info/2008/06/03/ivano-frankivska-oblast/</guid>
		<description><![CDATA[Область на заході України в межах західної частини Українських Карпат та Закарпатської низовини.   На півночі межує з Львівською, на сході з Івано-Франківською областями України.   На півдні з Румунією, на південному заході з Угорщиною, на заході зі Словаччиною, на північному заході з Польщею.  В Українських Карпатах, які займають значну частину області, [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Область на заході України в межах західної частини Українських Карпат та Закарпатської низовини.   На півночі межує з Львівською, на сході з Івано-Франківською областями України.   На півдні з Румунією, на південному заході з Угорщиною, на заході зі Словаччиною, на північному заході з Польщею.<br /> <a href="http://goukraine.info/wp-content/ivano_frankovsk_map.png"><img src="http://goukraine.info/wp-content/thumb-ivano_frankovsk_map.png" border="0" width="165" height="180" align="middle" /></a><br /> В Українських Карпатах, які займають значну частину області, збережені найбільші в Європі ділянки пралісів.  До найбільших та найцікавіших об&#39;єктів природно-заповідного фонду України належить Карпатський біосферний заповідник, створений постановою уряду України в 1968 році.  Екосистеми заповідника віднесені до найцінніших на нашій планеті і з 1993 року входять до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.  Загальна площа заповідника становить 57 880 га, налічує 6 відокремлених масивів: Чорногорівський (найвища вершина г. Говерла), Мараморошський (г. Піп Іван &mdash; 1 940 м. н. р. м.), Свидовецький (г. Близниці та Драгобрат), Кузільський, Угольсько-Широколужанський (найбільший осередок букових пралісів у Європі), &laquo;Долина нарцисів&raquo;.<br /> Карпатський біосферний заповідник є одним з найбільших наукових та еколого-освітніх центрів Карпатського регіону.  За визначні здобутки в збереженні природної, культурної та історичної спадщини Рада Європи вперше в Україні нагородила Карпатський біосферний заповідник Європейським дипломом.  Ужанський національний природний парк створений Указом Перезидента України від 27 вересня 1999 року № 1230/99. Парк розташований у гірському масиві Східних Карпат і є невід&#39;ємною складовою частиною єдиного у світі тристороннього польсько-словацько-українського Міжнародного біосферного заповідника &laquo;Східні Карпати&raquo;, що підтверджено сертифікатом МАБ ЮНЕСКО.<br /> На території парку росте понад 200 видів цінних лікарських рослин, 40 з яких включено до Червоної Книги України. Національний природний парк &laquo;Синевир&raquo; створено в 1989 році у верхів&#39;ях річки Тереблі. Тут на площі 40,4 тис. га збереглися праліси і високогірні луки, де охороняються близько 100 видів рідкісних та зникаючих рослин.<br /> У парку охороняються благородний олень, бурий ведмідь, рись, глухар, форель, плямиста саламандра. Закарпаття &mdash; це край, який дав Україні чимало чудових вчених, талановитих художників та майстрів сцени. Область традиційно вважається базовою в організації та проведенні багатьох міжнародних і всеукраїнських наукових, мистецьких форумів. Тут функціонують 4 державні вузи з вищою формою акредитації, впорядковано цілу мережу загальноосвітніх шкіл з врахуванням інтересів та духовних потреб представників національних меншин, створено 9 навчальних закладів нового типу. Діють 5 професійних театрів, 659 клубних установ та центрів дозвілля, 4 музеї, обласна філармонія.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://goukraine.info/2008/06/03/ivano-frankivska-oblast/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Кировоград - Гиперболоидная башня</title>
		<link>http://goukraine.info/2008/03/04/kirovograd-giperboloidnaya-bashnya/</link>
		<comments>http://goukraine.info/2008/03/04/kirovograd-giperboloidnaya-bashnya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 04 Mar 2008 15:03:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Кировоград]]></category>

		<category><![CDATA[Объекты туризма]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://goukraine.info/2008/03/04/kirovograd-giperboloidnaya-bashnya/</guid>
		<description><![CDATA[В городе Помошная недалеко от Кировограда расположен уникальный памятник архитектуры (одна из первых в мире гиперболоидных конструкций) - стальная ажурная сетчатая водонапорная башня. Гиперболоидная башня в Помошной построена по проекту великого инженера и ученого Владимира Шухова. Всего в мире таких башен осталось 11 из более двухсот, построенных Шуховым. Самая известная - Шуховская башня на Шаболовке [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div align="justify">В городе Помошная недалеко от Кировограда расположен уникальный памятник архитектуры (одна из первых в мире гиперболоидных конструкций) - стальная ажурная сетчатая водонапорная башня. Гиперболоидная башня в Помошной построена по проекту великого инженера и ученого Владимира Шухова. Всего в мире таких башен осталось 11 из более двухсот, построенных Шуховым. Самая известная - Шуховская башня на Шаболовке в Москве. </div>
<p> &nbsp;</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://goukraine.info/2008/03/04/kirovograd-giperboloidnaya-bashnya/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Кировоград - Греческая церковь (1812 г.)</title>
		<link>http://goukraine.info/2008/03/04/kirovograd-grecheskaya-cerkov-1812-g/</link>
		<comments>http://goukraine.info/2008/03/04/kirovograd-grecheskaya-cerkov-1812-g/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 04 Mar 2008 15:01:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Кировоград]]></category>

		<category><![CDATA[Объекты туризма]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://goukraine.info/2008/03/04/kirovograd-grecheskaya-cerkov-1812-g/</guid>
		<description><![CDATA[Возведена на месте прежней деревянной. В 1898 г. достроена с западной стороны, благодаря чему увеличилась почти вдвое. Церковь каменная, одноглавая, с полусферическим куполом на высоком цилиндрическом барабане, с полукруглой апсидой, восьмистолпная. На южном и северном фасадах трансепт выделен четырехколонными коринфскими портиками с треугольными фронтонами, портик западного фасада дорический. Сооружение опоясывает фриз. Два ряда окон обрамлены [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div align="justify">Возведена на месте прежней деревянной. В 1898 г. достроена с западной стороны, благодаря чему увеличилась почти вдвое. Церковь каменная, одноглавая, с полусферическим куполом на высоком цилиндрическом барабане, с полукруглой апсидой, восьмистолпная. На южном и северном фасадах трансепт выделен четырехколонными коринфскими портиками с треугольными фронтонами, портик западного фасада дорический. Сооружение опоясывает фриз. Два ряда окон обрамлены наличниками с сандриками. В интерьере церкви сохранились росписи на стенах и куполе, отреставрированные в 1905 г. Возле церкви возведена каменная трехъярусная колокольня.</div>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://goukraine.info/2008/03/04/kirovograd-grecheskaya-cerkov-1812-g/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Объекты туризма  - Кировоград</title>
		<link>http://goukraine.info/2008/03/03/obekty-turizma-kirovograd-2/</link>
		<comments>http://goukraine.info/2008/03/03/obekty-turizma-kirovograd-2/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 03 Mar 2008 21:28:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Кировоград]]></category>

		<category><![CDATA[Объекты туризма]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://goukraine.info/2008/03/03/obekty-turizma-kirovograd-2/</guid>
		<description><![CDATA[
Относительно молодой город, крупный промышленный центр. Основан как крепость Св. Елисаветы в верхнем течении р. Ингул в 1754 г. по решению российской императрицы Елизаветы Петровны для защиты от турок и крымских татар (сохранились руины). Утратив оборонное значение, в 1784 г. Елисаветград получил права города. С начала XIX в. становится центром военных поселений на юге Украины. [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img src="http://img162.imageshack.us/img162/5284/031154ny2.jpg" border="0" /></p>
<p align="justify">Относительно молодой город, крупный промышленный центр. Основан как крепость Св. Елисаветы в верхнем течении р. Ингул в 1754 г. по решению российской императрицы Елизаветы Петровны для защиты от турок и крымских татар (сохранились руины). Утратив оборонное значение, в 1784 г. Елисаветград получил права города. С начала XIX в. становится центром военных поселений на юге Украины. В середине XIX в. &ndash; период активного строительства, застройка исторического центра частично сохранилась. В 1929 г. город переименован в Зиновьевск, в 1934 г. - в Кирово, в 1939 г. &ndash; в Кировоград. Здесь бывали поэты А. Пушкин и А. Мицкевич, работал театральный кружок, возглавляемый М. Кропивницким и И. Тобилевичем (Карпенко-Карым). </p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://goukraine.info/2008/03/03/obekty-turizma-kirovograd-2/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Черкассы - Дворец Щербины 1892 г</title>
		<link>http://goukraine.info/2008/02/28/cherkassy-dvorec-shherbiny-1892-g/</link>
		<comments>http://goukraine.info/2008/02/28/cherkassy-dvorec-shherbiny-1892-g/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 28 Feb 2008 18:16:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Объекты туризма]]></category>

		<category><![CDATA[Черкассы]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://goukraine.info/2008/02/28/cherkassy-dvorec-shherbiny-1892-g/</guid>
		<description><![CDATA[
Генеральный план застройки Черкасс был разработан известным архитектором В. Гесте еще в 1815 году. Он предполагал широкие, большой протяженности улицы, пересекающиеся под прямыми углами. И вот, на пересечении таких двух улиц, а именно Дахновской (центральная часть которой носила название Крещатик) и Садовод (ныне ул. Ленина) и находится дом, о котором идет речь. Это здание, пожалуй, [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img src="http://img162.imageshack.us/img162/3662/kirovograd09agt3.jpg" border="0" /></p>
<p align="justify">Генеральный план застройки Черкасс был разработан известным архитектором В. Гесте еще в 1815 году. Он предполагал широкие, большой протяженности улицы, пересекающиеся под прямыми углами. И вот, на пересечении таких двух улиц, а именно Дахновской (центральная часть которой носила название Крещатик) и Садовод (ныне ул. Ленина) и находится дом, о котором идет речь. Это здание, пожалуй, самое популярное в Черкассах, потому что различные его изображения встречаются не только во всех туристических путеводителях, но и в семейных альбомах многих тысяч черкасщан. С 1969 года его так и называют - Дворцом счастья.</p>
<p> Годом рождения здания считается 1892 год. Но, как известно из некоторых источников, эта дата подвергается некоторому сомнению. Из интервью главного архитектора города Черкассы Василия Ивановича Дмитренко узнаем, что архитектор здания также неизвестен. Черкассы от Киева недалеко, и поэтому черкасские купцы, банкиры и богатые подрядчики, которые организовывали рабочую силу на строительство железных дорог, заказывали проекты своих особняков и контор чаще всего у киевских архитекторов. Возможно, к ним и обратился зажиточный черкасский предприниматель А. Щербина, когда решил построить этот особняк. Улица Садовая в те времена была грязной и не обустроенной. Усадьба А. Щербины являлась ее единственным украшением. Но каким! Сооружение никого не оставляло равнодушным. Оно привлекает легкостью, воздушностью, какой-то солнечностью своей архитектуры. Соединение многочисленных арок и арочек с декоративной колоннадой придает зданию возвышенный мажорный вид. Этому же способствуют пышные декоративные, словно резные карнизы, Даже не верится, что они сделаны из кирпича, создается впечатление утонченного кружевного обрамления. </p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://goukraine.info/2008/02/28/cherkassy-dvorec-shherbiny-1892-g/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Черкассы - Михайловский кафедральный собор 2002 г.</title>
		<link>http://goukraine.info/2008/02/28/cherkassy-mixajlovskij-kafedralnyj-sobor-2002-g/</link>
		<comments>http://goukraine.info/2008/02/28/cherkassy-mixajlovskij-kafedralnyj-sobor-2002-g/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 28 Feb 2008 18:10:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Объекты туризма]]></category>

		<category><![CDATA[Черкассы]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://goukraine.info/2008/02/28/cherkassy-mixajlovskij-kafedralnyj-sobor-2002-g/</guid>
		<description><![CDATA[
Самый большой храм в Украине (достигает 72 м в высоту). Построен за 8 лет по проекту Архиепископа Черкасского и Каневского Софрония в византийском стиле. Может одновременно вместить до 12 тысяч человек. Планируется постройка колокольни высотой более 100 м. 
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img src="http://img159.imageshack.us/img159/9905/450pxmichvv4.jpg" border="0" /></p>
<p align="justify">Самый большой храм в Украине (достигает 72 м в высоту). Построен за 8 лет по проекту Архиепископа Черкасского и Каневского Софрония в византийском стиле. Может одновременно вместить до 12 тысяч человек. Планируется постройка колокольни высотой более 100 м. </p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://goukraine.info/2008/02/28/cherkassy-mixajlovskij-kafedralnyj-sobor-2002-g/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
	</channel>
</rss>
